В. В. Бойніцький
(Київський університет ім. Т. Г. Шевченка)

Огляд можливих напрямків літературно-критичного дослідження художніх творів Дж. Р. Р. Толкієна
(тези)

Мета цієї статті - стисло окреслити ті кола питань, пов'язаних з творчим доробком Джона Рональда Руєла Толкієна, які, на думку автора, складають особливий інтерес для літературної критики і можуть стати об'єктами подальших, більш розгорнутих, наукових досліджень. Послідовність переліку питань є довільною і не відбиває їх пріоритетності. Для розгляду взято твори циклу 'Серединної Землі', - насамперед, роман-трилогію "Володар Кілець" [Примітка 1]. З-поміж численних творів письменника, виданих по його смерті, для розгляду було виділено лише роман "Сильмаріліон", який Дж.Р.Р. Толкієн майже завершив.

1. Казковість та міфічність у "Володарі Кілець". Дуже специфічне співвідношення елементів казковості та міфічності у романі створює абсолютно своєрідну єдність. Для образів роману характерним є протиставлення міфологізованих та де-міфологізованих рис, часті випадки поєднання міфологізованих та де-міфологізованих рис у межах одного образу. Цікаві також співвідношення елементів казковості та міфічності у трилогії "Володар Кілець", повісті "Гобіт" та романі "Сильмаріліон". Аналіз мотивів та сюжетних архетипів у "Володарі Кілець" можна провести на основі типології Аарне-Томпсон (розроблений Анті Аарне та вдосконалений Стітом Томпсоном індекс-перелік найпоширеніших сюжетних схем, що зустрічаються у фольклорі більшості народів світу).

2. "Володар Кілець" як епос. Структура, сюжет та поетика роману у порівнянні з давньо-скандинавськими, давньо-кельтськими та давньо-германськими героїко-епічними циклами свідчать про осучаснену епічність твору.

3. "Володар Кілець" як роман звитяги. У "Володарі Кілець" та "Гобіті" очевидною є наявність архетипу роману звитяги, чи то роману подолання (англ. Quest Story). Для трилогії характерна множинність звитяг та звитяжних героїв (окремі звитяжні шляхи Фродо, Арагорна тощо).

4. Персонажі роману. Традиційне зображення певних казкових істот у північно-європейському фольклорі та міфологіях цілком можливо порівняти з їх зображенням у романі. У цьому плані особливо наочною є паралельне зображення традиційних казкових персонажів (гноми, тролі тощо) та персонажів, "створених" автором (гобіти, енти тощо), "природність" останніх на загальному міфічно-казковому тлі роману та їх місце у міфологічній системі, розробленій Толкієном. Потенційно можливо уявити собі існування створених Толкієном персонажів у давньому північно-європейському фольклорі.

5. Морально-етичні проблеми у "Володарі Кілець". Це - бінарне протиставлення Добро-Зло у романі. Важливе значення у трилогії мають проблема вибору та проблема відповідальності, елементи християнського морального кодексу. Специфічно, із залученням елементів лицарського роману, поставлена у "Володарі Кілець" проблема кохання.

6. Стиль трилогії. Для стильової тональності впродовж твору типові зміни, тісно пов'язані із змістом окремих розділів (епічність, казковість, стильові запозичення з лицарських романів тощо). Стиль "Володаря Кілець", "Гобіта" і "Сильмаріліону" показує багатство стильової палітри художника.

7. Художні прийоми у романі "Володар Кілець": уповільнення та прискорення сюжетної дії, елементи центробіжного роману, особливості оповіді від третьої особи, важлива роль поезій і пісень у структурі роману.

8. Міфологічний Всесвіт, змодельований Толкієном:
   1. Зовнішній аналіз (макрорівень). Побудова та "функціонування" міфологічного Всесвіту "Володаря Кілець" відповідають концепції Казкової Країни (англ. Faerie), висунутій Толкієном у критичному есе "Стосовно казок".
      Всесвіт Толкієна як варіант Казкової Країни, грунтується на принципі вторинного творіння (англ. sub-creation), з вельми своєрідним співвідношенням реального та створеного світів. Для Серединної Землі характерна самодостатність та самозавершеність у межах псевдо-географічного (створеного письменником) локалізованого простору та за умов необмеженого псевдо-історичного часу, з розробленою автором хронологією подій від "творіння світу" до часу, коли відбувається дія "Володаря Кілець".

   2. Внутрішній аналіз (мікрорівень). Можна вивести загальну структуру світогляду типового мешканця Серединної Землі, попри індивідуальністькожного з них. Герої роману наділені історичним самоусвідомленням, хоча воно скоріше є псевдо-історичним, у тому сенсі, що воно поєднує "реальну" історію Серединної Землі з міфами. Власна міфологія Серединної Землі відіграє суттєву роль у світогляді її мешканців.
      Розглядаючи "Володаря Кілець" як міфологічний твір, ми зустрічаємось тут з цікавим феноменом міфології всередині міфології. Проблема детермінізму та свободи волі у романі інтерпретується у світлі християнської теології. Невід'ємними і важливими атрибутами Всесвіту Толкієна є магія і чарівництво, що співіснують з певною Вищою Волею. Для світоглядних засад мешканців Серединної Землі характерні численні елементи міфологічної свідомісті давніх народів, визначеної згідно досліджень та наукових розробок представників різних міфологічних шкіл.

9. Роман "Сильмаріліон". "Сильмаріліон" є міфологічно-легендарними підвалинами Всесвіту Толкієна. Теогонія та космогонія Серединної Землі містить численні алюзії з північно-європейських та іудейської міфологій.

10. Неоміфологізм творів Дж.Р.Р. Толкієна. Грунтуючись значно більше на створеній міфо-казковій системі, аніж на запозиченнях з існуючих систем, та гармонійно поєднуючи міфо-казковість з художніми прийомами сучасної літератури, твори Толкієна посідають цілком окреме місце у неоміфологічних тенденціях літератури ХХ ст.

Перелік використаних творів Дж. Р. Р. Толкієна.

1. "The Lord of the Rings". Grafton, 1992. Contains:
   Part 1: "The Fellowship of the Ring".
   Part 2: "The Two Towers".
   Part 3: "The Return of the King".
   
2. "The Silmarillion". Edited by Christopher Tolkien. Grafton, 1992.
3. "The Hobbit or There and Back Again". HarperCollinsPublishers, 1993.
4. "The Adventures of Tom Bombadil". HarperCollinsPublishers, 1993.
5. "On Fairy-Stories". In "Tree and Leaf". Grafton, 1992, pp. 9-75.
6. "Beowulf: The Monsters and the Critics". In "The Monsters & the Critics and Other Essays". HarperCollinsPublishers, 1997, pp. 5-49.
7. "On Translating Beowulf". In "The Monsters & the Critics and Other Essays". HarperCollinsPublishers, 1997, pp. 49-72.

---

Примітки Хранителя

Примітка 1. Роман "Володар Перснів" не є трилогією. Див., наприклад, тут.