Stolica.ruРеклама

Na pervuyu stranicu
Arhivy Minas-TiritaArhivy Minas-Tirita
  Annotirovanniy spisok razdelov sayta

В. В. Бойн╕цький
(Ки╖вський ун╕верситет ╕м. Т. Г. Шевченка)

В╕докремлен╕сть та автентичн╕сть створеного св╕ту у роман╕ "Володар К╕лець" Дж. Р. Р. Толк╕╓на

М╕сце сюжетно╖ д╕╖ роману Дж. Р. Р. Толк╕╓на "Володар К╕лець" - Серединна Земля - ╓ створеним св╕том, найголовнишими ознаками якого ╓ автентичн╕сть у сво╖х межах та незалежн╕сть, в╕докремлен╕сть в╕д в╕домого нам реального св╕ту. Появу та ╕снування Серединно╖ Земл╕ як окремого св╕ту можна пояснити, розглянувши "Володаря К╕лець" з точки зору системи текстуальних код╕в, вперше запропоновано╖ Роланом Бартом у його робот╕ "S/Z" ╕ розвинуто╖ у п╕зн╕ших працях [Прим╕тка 1].

Читання будь-якого твору ╓, стверджу╓ Барт, процесом його 'структурування' (себто, видобування його значень, дещо в╕дм╕нних для кожного окремого читача) за допомогою обмежено╖ к╕лькост╕ код╕в, як╕ "утворюють свого роду мережу, topos, кр╕зь яку проходить увесь текст (чи радше у проходженн╕ кр╕зь яку в╕н ста╓ текстом)" [Прим╕тка 2]. Барт вид╕ля╓ п'ять основних код╕в, що д╕ють у будь-якому текст╕:

  • герменевтичний, що в╕дпов╕да╓ за створення загадковост╕, та╓мничост╕, трима╓ читача у напруз╕ до розкриття та╓мниц╕;

  • семантичний, що в╕дпов╕да╓ за створення образ╕в та характеристику персонажей, м╕сць, тощо;

  • символ╕чний, сфера д╕╖ якого - св╕т символ╕в, наприклад, основн╕ символ╕чн╕ б╕нарн╕ опозиц╕╖, властив╕ людському сприйняттю, як то добро :: зло, життя :: смерть, тощо;

  • код д╕╖;

  • культурний чи референтивний код - посилання до певно╖ позатекстово╖ галуз╕ знань, науки, тощо.

"Володар К╕лець", як ╕ будь-який тв╕р, за Бартом, склада╓ться з мережива п'яти вищезгаданих код╕в. Однак саме завдяки останньому, культурному коду, Серединна Земля виника╓ ╕ сприйма╓ться як окремий св╕т. Барт визнача╓ культурний код як "код знання чи радше сусп╕льного знання, громадсько╖ думки, одне слово, культури, так як ╖╖ передають книжки, система осв╕ти, або, у б╕льш загальн╕й та поширен╕й форм╕, усе сусп╕льство" [Прим╕тка 3]. "Ус╕ культурн╕ коди, складаючись ╕з численних цитац╕й, разом утворюють невеликий, дивним чином побудований запас енциклопедичних знань: ...[що] власне ╕ склада╓ повсякденну 'реальн╕сть', до яко╖ пристосову╓ться ╕ в як╕й живе ╕ндив╕д" [Прим╕тка 4]; тобто, сферою д╕╖ культурного коду ╓ реальн╕сть, така, якою кожний ╕з нас ╖╖ зна╓.

Звичайний механ╕зм д╕╖ такого коду - сп╕вв╕днесення текстуального означника з позатекстуальним означуваним, що належить до яко╖сь ╕з галузей "вс╕м в╕домо╖" реальност╕, первинного св╕ту, за терм╕нолог╕╓ю Толк╕╓на [Прим╕тка 5]. Якщо проанал╕зувати певн╕ означники у текст╕ "Володаря К╕лець", то можна в╕дм╕титисво╓р╕дну "переор╕╓нтац╕ю" ╖х означуваних ╕з сфери емп╕рично в╕домо╖ читачев╕ реальност╕ до сфери створено╖ реальност╕, причому остання, власне, ╕ створю╓ться завдяки так╕й "переор╕╓нтац╕╖".

Найб╕льш показовою ╕люстрац╕╓ю под╕бно╖ д╕╖ культурного коду у "Володар╕ К╕лець" ╓, на нашу думку, наступний приклад з роману.

На певному етап╕ подорож╕ до Мордору Товариство К╕льця опинилося у злов╕сн╕й темряв╕ печер Мор╕╖, ╕ коли ╫ендальф, ╖х ватажок ╕ поводир, зник, Ара╜орн, заспокоюючи сво╖х супутник╕в, каже: "Не б╕йтеся! Не раз був я з ним [╫ендальфом] у подорож╕. ... В╕н не заблука╓. ... Серед сл╕по╖ ноч╕ в╕н певн╕ше знайде шлях додому, ан╕ж коти Королеви Берут╕ель" [Прим╕тка 6]. Ара╜орн вжива╓ приказку, зм╕ст яко╖, напевне, в╕домий ус╕м учасникам под╕й. Ц╕каво, що н╕де у текст╕ "Володаря К╕лець" чи додатках до роману б╕льше не згаду╓ться ан╕ Королева Берут╕ель, ан╕ ╖╖ коти. Звичайно, з ситуац╕╖, у як╕й вжито приказку, читач здогаду╓ться, що Ара╜орн використову╓ або алюз╕ю з яко╖сь казки чи легенди, поширено╖ у Серединн╕й Земл╕ (у як╕й, скаж╕мо, йдеться про Королеву Берут╕ель та ╖╖ кот╕в, вправно в╕дшукуючих шлях додому у будь-як╕й темряв╕), або ж просто приказку-пор╕вняння, загальнов╕дому у Серединн╕й Земл╕.

Як би там не було, за допомогою культурного коду Толк╕╓н показу╓, що у Серединн╕й Земл╕ ╕сну╓ св╕й фольклор. Приказка, що ╓ текстуальним означником, не ма╓ свого означуваного у первинному св╕т╕ - пор╕вняння з "котами Королеви Берут╕ель" не матиме сенсу для людини, котра не читала "Володаря К╕лець". Означуване приказки знаходиться у вторинному св╕т╕, у Серединн╕й Земл╕ - у галуз╕ ╖╖ фольклору. Не даючи прямих тверджень-констатац╕й ╕снування у Серединн╕й Земл╕ свого фольклору, Толк╕╓н, однак, створю╓ у читача враження, що такий фольклор ╕сну╓. Фольклор Серединно╖ Земл╕ ╓, за терм╕нолог╕╓ю Р. Барта, 'референц╕╓ю' культурного коду у даному випадку - себто, галуззю знань, до яко╖ належить позатекстуальне означуване, що до нього посила╓ текстуальний означник.

Численн╕, у т╕й чи ╕нш╕й м╕р╕ детальн╕ згадки про под╕╖ "сиво╖ давнини" у текст╕ твору "св╕дчать" читачев╕ про довгу та бурхливу, ╕, що головне, власну ╕стор╕ю Серединно╖ Земл╕, окрему в╕д ╕стор╕╖ первинного св╕ту - адже вс╕ згадан╕ под╕╖ не мали м╕сця у в╕дом╕й читачев╕ ╕стор╕╖ первинного св╕ту. Референц╕╓ю культурного коду тут ╓ ╕стор╕я вторинного св╕ту "Володаря К╕лець".

Важливим внеском у створення Серединно╖ Земл╕ як окремого св╕ту ╓ звернення до хронолог╕╖ у текст╕ роману. Наприклад, вже в пролоз╕ згаду╓ться Чорна Чума, що трапилась "(S. R. 37)" [Прим╕тка 7], себто "37 year by Shire Reckoning" - "37-го року за хронолог╕╓ю Ширу". Фраза "за хронолог╕╓ю Ширу", оск╕льки вона не ма╓ означуваних (тобто - не ма╓ сенсу) у первинному св╕т╕, створю╓ в уяв╕ читача образ окремо╖ в╕д нашо╖ хронолог╕╖, "переор╕╓нтову╓" означуване ╕з звичного нам первинного до створеного вторинного св╕ту.

До реч╕, якщо продовжити анал╕з цього м╕сця у "Володар╕ К╕лець", то можна зауважити, що "науковий" вигляд фрази - "(S. R. 37)" - "натяка╓" на наявн╕сть у Серединн╕й Земл╕ ╕стор╕╖ як науки (що, до реч╕, п╕дтверджу╓ться дал╕ у текст╕ згадками про "давн╕ знання" ["old lore" [Прим╕тка 8]] - сво╓р╕дного в╕дпов╕дника ╕стор╕ограф╕╖). Вказ╕вка саме на хронолог╕ю Ширу "св╕дчить" про в╕рог╕дн╕сть ╕снування у Серединн╕й Земл╕ ╕нших хронолог╕й, - себто про те, що, принаймн╕, дек╕лька цив╕л╕зац╕й Серединно╖ Земл╕ досягли певно╖ стад╕╖ розвитку, позначено╖ виробленням власно╖ хронолог╕╖. А точн╕сть вказано╖ дати - 37 р╕к - виклика╓ те, що Р. Барт назива╓ 'ефектом реальност╕': "к╕льк╕сть емфатично п╕дсилю╓ правдив╕сть факту: що ╓ точним, те ма╓ репутац╕ю реального (ця ╕люз╕я й дос╕ ╕сну╓ як загальнов╕доме марево чисел)" [Прим╕тка 9]. Загалом, специф╕чна д╕я культурного коду у "Володар╕ К╕лець" поляга╓ у тому, що деяк╕ текстуальн╕ означники не мають означуваних у контекст╕ емп╕рично╖ реальност╕. Означуван╕, як╕ не належать до первинного св╕ту, окреслюють певний позатекстовий контекст, в╕дм╕нний в╕д контексту звичного читачев╕ первинного св╕ту. Цей в╕дм╕нний контекст ╕ склада╓ вторинний св╕т. ╤ншими словами, як окремий св╕т Серединна Земля визнача╓ться власним контекстом, що утворю╓ться культурним кодом ╕ ╓ в╕дм╕нним в╕д контексту первинного св╕ту. Варто наголосити, що в╕дм╕нний контекст Серединно╖ Земл╕ створю╓ться за рахунок лише деяких текстуальних означник╕в, точн╕ше - деяких груп текстуальних означник╕в. ╤накше кажучи, культурний код у "Володар╕ К╕лець" не у всих випадках ╓ посиланням до окремого контексту.

Наприклад, у фраз╕ "гора Ородру╖н", значення яко╖ утворю╓ться д╕╓ю культурного коду, означник "гора" посила╓ до галуз╕ в╕домо╖ нам географ╕╖, а означник "Ородру╖н" - до галуз╕ географ╕╖, точн╕ше, до одного з ╖╖ розд╕л╕в - топон╕м╕ки, окремого вторинного св╕ту. Численн╕ под╕бн╕ приклади - "р╕чка Анду╖н", "л╕с Фан╜орн", тощо - св╕дчать про те, що географ╕я Серединно╖ Земл╕ ╓ загалом тотожньою географ╕╖ первинного св╕ту, оск╕льки у обох св╕тах ╕снують гори, л╕си, моря ╕ т.╕н. В╕дм╕нн╕сть св╕ту "Володаря К╕лець" поляга╓ у топон╕м╕ц╕ - назвах, та у топограф╕╖ - розташуванн╕ г╕р, л╕с╕в, мор╕в, тощо. ╤нколи, як, скаж╕мо, у фразах "Туманн╕ Гори" чи "Велика Р╕чка", саме перетворення загальних ╕мен ('туманн╕ гори', 'велика р╕чка') у власн╕ назви "переор╕╓нтову╓" культурний код в╕д географ╕╖ первинного св╕ту до топон╕м╕ки св╕ту вторинного.

Як видно нав╕ть з вищезгаданих випадк╕в, контекст Серединно╖ Земл╕ не ╓ ц╕лком в╕дм╕нним в╕д контексту первинного св╕ту. Серединна Земля не ╓ св╕том, створеним наново. Походячи з первинного св╕ту, маючи його за основу, Серединна Земля ╓ його "модиф╕кованим" вар╕антом, причому "модиф╕кац╕я" первинного св╕ту, себто - в╕дм╕нн╕сть Серединно╖ Земл╕ в╕д емп╕рично в╕домого нам св╕ту, поляга╓ лише у деяких галузях. Це: топограф╕я, топон╕м╕ка, хронолог╕я, ╕стор╕я, типи ╕стот, що населяють Серединну Землю та д╕я ф╕зичних закон╕в, не властивих первинному св╕тов╕ (насамперед: наявн╕сть маг╕╖ та безсмертя, яким волод╕ють деяк╕ типи ╕стот).

Розглянемо перш╕ чотири в╕дм╕нн╕ аспекти ╕ визначемо, як╕ функц╕╖, кр╕м, звичайно, в╕докремлення вторинного св╕ту, вони мають у в╕дношенн╕ до Серединно╖ Земл╕ як ц╕лого.

Характерною особлив╕стю топограф╕╖, топон╕м╕ки, хронолог╕╖ та ╕стор╕╖ Серединно╖ Земл╕ ╓ ╖х надзвичайна конкретн╕сть та детал╕зован╕сть. Гранично "точн╕" карти, супроводжуюч╕ опов╕дь, ╓ нев╕д'╓мною частиною "Володаря К╕лець". Трилог╕я розпочина╓ться саме з карти Серединно╖ Земл╕ [Прим╕тка 10], власне - ╖╖ зах╕дно╖ частини, де ╕ розгортатимуться под╕╖ твору. [Коментар 1]

Загальну карту под╕лено на чотири секц╕╖. Кожна ╕з секц╕й у зб╕льшеному вигляд╕ переду╓ розд╕лу роману, д╕я якого в╕дбува╓ться у в╕дпов╕дному район╕ Серединно╖ Земл╕.

Карти не лише супроводжують трилог╕ю, але й подекуди "впл╕таються" у опов╕дь. Як п╕дм╕ча╓ Т. А. Шипп╕ [Прим╕тка 11], один з найв╕дом╕ших досл╕дник╕в творчост╕ Толк╕╓на, нер╕дко сам╕ персонаж╕ вдаються до "картограф╕чно╖" мови. Наприклад, пливучи у човн╕ р╕чкою Анду╖н, Ара╜орн так промовля╓ до сво╖х супутник╕в (як╕ дивуються похмур╕й погод╕): "Ми ще не зайшли далеко на п╕вдень... Дал╕ вниз за теч╕╓ю, у Затоц╕ Белфалас, куди впада╓ Анду╖н, зараз тепло й рад╕сно, принаймн╕, ма╓ бути так, якщо там ще не з'явився Ворог. Але поки що ми знаходимось щонайб╕льше на ш╕стдесят л╕г, чи десь близько того, п╕вденн╕ше Саутфарт╕нгу, що у вашому Шир╕ десь там, за сотн╕ довгих миль зв╕дси. Ви зараз дивитесь на п╕вденний зах╕д, понад п╕вн╕чн╕ степи Р╕ддермарку, Рохану - земл╕ Коновод╕в. Невдовз╕ ми пропливемо повз гирло Л╕млайту, що вит╕ка╓ з Фан╜орну ╕ злива╓ться з Великою Р╕чкою. То буде п╕вн╕чний кордон Рохану; в давнину вс╕ земл╕ м╕ж Л╕млайтом та Б╕лими Горами належали Рох╕рр╕му." [Прим╕тка 12] Дуже детально розробленими ╓ ╕ хронолог╕чн╕ таблиц╕, вм╕щен╕ у додатках до трилог╕╖. З точн╕стю до року в них подаються ╕сторичн╕ под╕╖, що "в╕дбувалися" б╕льш н╕ж за 4500 рок╕в до часу д╕╖ "Володаря К╕лець". Наприклад:

1693 Розпочина╓ться в╕йна Ельф╕в з Сауроном. Три К╕льця сховано.
1695В╕йська Саурона входять до Ер╕адору. ╫╕ль-╫алад посила╓ Ельронда до Ерег╕ону.
1697Ерег╕он спустошено. Загибель Келебр╕мбора. Ворота Мор╕╖ зачинено. Ельронд в╕дступа╓ з залишками нолдорського в╕йська ╕ знаходить притулок у ╤младр╕с╕."

[Прим╕тка 13]

Под╕╖ ж, описан╕ у роман╕ або одночасн╕ з ними подаються по дням:

3018 р.
Червень
20Напад Саурона на Ос╜╕л╕ат. Приблизно в цей же час атаковано Транду╖л, ╫оллум вт╕ка╓.
Липень
4Бором╕р ви╖здить з М╕нас Т╕р╕ту.
╫ендальфа ув'язнено в Ортханку.

[Прим╕тка 14]

Поряд ╕з хронолог╕╓ю ╕сторичних под╕й у додатках до роману також ма╓мо приск╕пливо вив╕рен╕ родоводи, здеб╕льшого гоб╕тських с╕мейств. Под╕бно до "картограф╕чних" елемент╕в, згадки про ╕сторичн╕ под╕╖ також часто з'являються у опов╕д╕ "Володаря К╕лець": або у д╕алогах, або у п╕снях чи поез╕ях, що ╖х виконують персонаж╕.

Отже, топограф╕я, топон╕м╕ка, хронолог╕я та ╕стор╕я Серединно╖ земл╕ ╓ не просто окремими в╕д в╕дпов╕дних аспект╕в первинного св╕ту, але й ретельно розробленими.

Однак така детальн╕сть навряд чи ╓ виправданою з точки зору д╕╖ роману, оск╕льки практично не вплива╓ на ╖╖ розвиток. Точн╕сть вищезгаданих аспект╕в не ╓ функц╕ональною по в╕дношенню до сюжету трилог╕╖; вт╕м, вона ╓ функц╕ональною по в╕дношенню до Серединно╖ Земл╕ як створеного св╕ту. Означен╕ чотири аспекти складають просторово-часов╕ п╕двалини вторинного св╕ту, ╕ чим детальн╕ше вони розроблен╕, тим "переконлив╕шим" ╓ створений св╕т. Таким чином досяга╓ться вже згадуваний 'ефект реальност╕', визначений Р.Бартом як "що ╓ точним, те ма╓ репутац╕ю реального", - у нашому випадку це точна ╕нформац╕я щодо топограф╕╖, топон╕м╕ки, хронолог╕╖ та ╕стор╕╖ Серединно╖ Земл╕.

Кр╕м того, "науковий" вигляд ╕нформац╕╖ - маштабован╕ карти; сухий ╕ лакон╕чний стиль хронолог╕чних таблиць; родоводи, упорядкован╕ за вс╕ма правилами генеалог╕╖ - зб╕льшу╓ ╖╖ "авторитетн╕сть".

Таким чином, кр╕м в╕докремлення вторинного св╕ту в╕д емп╕рично в╕домого нам св╕ту, вищезгадан╕ чотири аспекти Серединно╖ Земл╕ мають важливу функц╕ю ствердження автентичност╕, удавано╖ реальност╕ св╕ту "Володаря К╕лець".


Прим╕тки автора

Прим╕тка 1. Ролан Барт "S/Z", изд-во "Ad Marginem", Москва 1994; - надал╕ у прим╕тках це видання позначатиметься як S/Z. Цитати з рос╕йсько- та англомовних джерел подаються у нашому переклад╕.
Ролан Барт "Текстуальний анал╕з 'Вальдемара' Е. По", у "Антолог╕╖ св╕тово╖ л╕тературно-критично╖ думки ХХ ст.", за ред. Мар╕╖ Зубрицько╖, "Л╕топис", Льв╕в 1996, стор. 385 - 405; - надал╕ у прим╕тках це видання позначатиметься як "Текстуальний анал╕з...".

Прим╕тка 2. "S/Z", стр. 32

Прим╕тка 3. "Текстуальний анал╕з ...", стор. 401

Прим╕тка 4. "S/Z", стр. 227

Прим╕тка 5. Власн╕ погляди Толк╕╓на на побудову та функц╕╖ створених св╕т╕в викладен╕ в есе "Стосовно Казок" ("On Fairy-Stories", in "The Monsters and the Critics and Other Essays", HarperCollinsPublishers, London 1997, pp.109-161). Первинним св╕том (primary world) Толк╕╓н назива╓ реальний, емп╕рично даний нам св╕т; створений св╕т ╓, за Толк╕╓ном, вторинним св╕том (secondary world).

Прим╕тка 6. J.R.R. Tolkien "The Lord of the Rings", Grafton, London 1992, p. 329 - надал╕ у прим╕тках це видання позначатиметься як "LR".

Прим╕тка 7. "LR", p. 37

Прим╕тка 8. див., наприклад, "LR", p. 201

Прим╕тка 9. "Текстуальний анал╕з...", стор. 392

Прим╕тка 10. "LR", p. 8

Прим╕тка 11. T.A.Shippey, "The Road to Middle Earth", Grafton, London 1992, p. 91

Прим╕тка 12. "LR", p. 401

Прим╕тка 13. "LR", Appendix B, p. 1120

Прим╕тка 14. "LR", Appendix B, p. 1128


Коментар╕ Хранителя

Коментар 1. Роман "Володар Персн╕в" не ╓ трилог╕╓ю. Див., наприклад, тут.

 


Новости | Кабинет | Каминный зал | Эсгарот | Палантир | Онтомолвище | Архивы | Пончик | Подшивка | Форум | Гостевая книга | Карта сайта | Кто есть кто | Поиск | Одинокая Башня | Кольцо | In Memoriam



Na pervuyu stranicy Отзывы Архивов


Хранители Архивов