Алегорiчнiсть творiв Толкiна
 

На мою думку, у творах Толкіна є багато алегорій. А як - на вашу?

На мою думку, Гноме, Ваше бажання зарахувати кожне слово у Толкiна в алегорiчне зображення рiдной ненькi Украiни трохи вiддаэ божевiльнiстю.
Але це досить у загальному джерелi сучасноi полiтизовано-проституiрованоi вкраiнськоi якби-культури.

Не про Україну я пишу, а про світ Толкіна і його алегорізацію зі світом.

Прошу вибачити, але Толкін неодноразово наголошував, що НЕ любить алегорію, і в його світі не слід шукати цього прийому.
Читайте листи, там багато цікавого.

З повагою

Наголоси наголосами і листи листами, а все ж таки алегорія може бути завжди. Напишу я, припустимо, книгу "Україна і світ", а потім заперечу будь - яку алегорію з реальним світом. І чи буду я прав? Приведу один витяг з моєго повідомлення:

Толкін писав, що не хоче алегорій з реальним світом, але десь виходить, що алегорії все ж таки є. Це - факт. Я це побачив і без якихось там статей і коментарів. Ось деякі алегоричні особливості:

1. Хобіти дуже походять на англійців (люблять чай, шанують звичаї, консервативні), Шир - "острів раю" серед занепаду та пустоти.

2. Орки озброєні східною зброєю, Мордор на чолі з Сауроном походить на якусь східну імперію (держ. устрієм та архітектурою), Чорна мова - на китайську.

3. І Валінор - чи не Америку нагадує??? За океаном, у безпеці, не кожний може туди доплити. І втручається Валінор у війну не одразу, але якщо втручається, то швидко перемагає.

Гноме, я вже казав, що при деякому бажаннi у творах Толкiна читач спроможний побачити алегорiю до будь-якого явища, подii або ж часу.

Кристина Скалл, наприклад, бачить у Пеленорi алегорiю до визволення Эвропи вiд османського захоплення. Таким разом Рохан - це латнi гусари Яна Собеського.
Валiнор, з рiвним успiхом може бути алегорiэю до Америцi, Австралii, або ж, i це мабуть вiрнiше з усього - до втраченого Едему, який Адам вже не здатний знайти знову. Окрiм цих, звичайнiсiньких думок, спробуйте сприяти ще один доказ - Tempora mutantur et nos mutamur in illis. Часи минають й ми змiнюэмся разом iз ними.
Зараз дуже легко побачити Валiнор у Америцi. Але ж навiть у 17 сторiччi така думка була б безглуздою. Якщо ж узяти не минулi часи, а сучаснiсть - то й Схiд буде вiдрiзнятися вiд Ваших алегорiй.
Якщо ж Ви пропонуэте у кожному випадку узяти найбiльш зворучну краiну у найбiльш зворучному до Вашоi мети часу - то таким засiбом можно майже кожну краiну розглядати як Валiнор. I цей засiб пропонують багацько безглуздих "вчених" - таких як Фоменко або ж Вашкевич. Бо якщо якусь рiч змiнювати не згiдно умов, а згiдно фантазii - то результатом буде яка завгодно iнша рiч. Нiяк не зв`язана з попередньою.

Ото ж - не треба бути занадто розумними, а будьте розумними досить. Ул.