[Хоугрим]

У кого ж ви вчились ілюстрування, хто з художників справив на вас враження в цій сфері?

- До 89-го року в мене було відчуття, наче зі мною чогось важливого не відбувається. Начебто вмієш усе, що потрібно, але не виходить так, як хотілося б. Саме в той час я побачив роботи словаків Дюшен Калаi та Бруновського... Ідеологічно це була моя пластика, моє бачення. У Бруновського я набрався всього, чого тільки міг набратися. Це не була клептоманія, просто я всотував його впливи протягом кількох років. Зараз я вибрався з-під його магічного впливу, хоча досі в мені живуть якісь його віяння. Оформлення "П'яного корабля" Артюра Рембо Бруновським я до сьогодні вважаю шедевром свого жанру. Так само, як і ілюстрації до "Дон-Кіхота", творів Овідія. Крім того, Бруновський був чудовим офортистом. Його мідні протравлені дошки для офортів зберігаються в багатьох музеях світу і є зразками для всіх, хто працює в цьому жанрі. Кількість деталей на квадратний сантиметр абсолютно зашкалює за всі уявлення про те, що можливо, а що ні, і до того ж це не деталі заради деталей — все дуже цільно, класно. Він чудово працював у 60-х і 80-х роках; те, що він зробив у 90-х, мені подобається менше.

Не знаю, з чим це пов'язано, але ми знали набагато краще, що відбувалося у Східній Європі, ніж у Західній. Зараз я дуже часто бачу прекрасні ілюстрації, але — біда — не можу запам'ятати імен авторів, у мене на імена й прізвища дуже погана пам'ять.

http://www.knyha.com/ukr/critic/?id=393

Коротко: Дюшен Калаи и Бруновский - художники, вдохновлявшие Ерко. Интересно, кто-то видел их иллюстрации? :-)


Є в "Маленькому принці" присвята, яка мені дуже зрозуміла: "мені, коли я був маленьким". Я намагаюся малювати так само — для себе, коли я був маленьким. І, чесно кажучи, не бачу іншого рецепта для творчості.

А это как раз то, что, кажется, увидела Lilith. :-)