14.09.03, 23:47 | #1 |
Хранитель
На форуме с: 01.2003
Откуда: Москва
Сообщений: 262
|
Гобіт, чи то все ж хобіт?
У сучасній українській мові запозичені слова, що в мові-джерелі починаються зі звука h, можна розділити на три групи: ті, що починаються з х (хокей, хол), ті, що починаються з г (гінді, Гейне), і ті, де звуку h не відповідає жодного українського звука, тобто такі, які починаються з голосного (історія). Вірно, що перших більше, але ми чомусь вибрали х. Тут я пропоную невелику apologia. Вимова г як щілинного звука має давню історію, що походить аж з часів Київської Русі. Давньоруська мова (я користуюсь цім терміном як традиційним, замість більш коректного, але незграбного "давньосхіднослов’янськa") мала два основні діалектні масиви: північно-західний (тобто псковсько-новгородська зона) і діалект решти східнослов’янських земель. Цей другий був орієнтований на діалект Києву як їхнього культурного, економічного і релігійного центра. Однією з рис київського діалекту, як і решти діалектів південної зони, була щілинна вимова звука, що походить від спільнослов’янського *g. Вона потім стала характерною для високих регістрів мови на всій східнослов’янській території, і ще в XVII сторіччі навіть у Московській Русі це було літературною нормою. Вибуховий же звук писався, якщо була потреба, з допомогою сполучення кг, а потім (досить пізно) з’явилася літера ґ. Саме цім пояснюється те, що велика кількість запозичень з h у російській мові починається з г, що в сучасній мові є вибуховим звуком. В іншомовних словах початкове h сприймалося саме як г і писалося відповідно цією ж літерою. Потім правопис залишився, а читатися слова, наприклад, з елементом гидро- стали згідно з новою нормою. Таким чином, використання г для передачі h має довгу власне українську традицію. Але сказати, що це єдиний спосіб такої передачі, буде невірним. По-перше, є багато слів, де h не передається аж ніяк, типу історія (але пор. біл. гісторыя). По-друге, є й слова типу хокей, де h передається як х. Але ці способі можна розглядати як вторинні запозичення з російської, особливо останній. Такі слова, дійсно, набули поширеності тільки під часи радянської влади, коли вплив російської на українську був, може, надто великий, і навіть зараз можуть викликати протест, наприклад, у активістів української еміграції. Але з точки зору сучасної української літературної мови таки слова мають право на існування, таке ж, як і слова на г. Головним аргументом проти них буде лише те, що вони не українські. Це в певному сенсі правда. По-перше, українська, як бачимо, має довгу і автентичну традицію запозичення слів з h за допомогою г, у той час як слова з х – недавні й імпортні. По-друге, слова на х у цілому не дуже характерні для слов’янських мов, бо х з’явився в середині слова після певних приголосних, а спільнослов’янських слів з *х дуже небагато (типу *xoditi, укр. ходити), і велика частка з них також є запозиченнями (типу *xlêbъ, укр. хліб), хоча й добре асимільованими. Таким чином, підстав передавати hobbit як "хобіт", здається, зовсім небагато. Але річ у тім, що слово hobbit також не є українським. Передавати його як гобіт – це цілком зруйнувати його англійськість, цілком асимілювати його до української мови. Тут варто зазначити, що дуже велика кількість слів з х – саме англійського походження (див. також тут). Мені здається, що заховати цю англійськість навіть важливіше, ніж зробити слово "українським" – бо воно зовсім не українське. Це може бути не так важливо у перекладі "Гобіта" (чи то „Хобіта”), хоча Шиппі й зазначає, що Більбо можна зі впевненістю помістити "в англійський середній клас, в вікторіанські або едвардіанські часи". Але для "Хобіта" це, може, не має такого великого значення, як для "Володаря Перснів", де ця гра поміж підкреслено англійською хобітськістю, героїчною англійськістю роханців та я не знаю чим ще є однією з центральних тем. Це не значить, що "хобіт" – єдиний правильний варіант. Але принаймні мені (думаю, що й Терн) він більше подобається (до того ж, можна знайти для нього (псевдо)наукові підстави ;)). |
15.09.03, 00:00 | #2 |
Хранитель
На форуме с: 11.2002
Сообщений: 1 653
|
Браво, Эдриксон!
А то мне этот гобiт страшно не нравится. |
15.09.03, 14:24 | #3 |
youngling
На форуме с: 02.2003
Откуда: Йарда
Сообщений: 185
|
Мені чомусь завжди хотілося назвати хобітів хоббітами,щоб не було
асоціацій з рос.словом "хобот" |
16.09.03, 18:50 | #4 | |
Хранительница
На форуме с: 11.2002
Откуда: Киев/Москва
Сообщений: 1 346
|
Мені особисто однаково, чи два 2"б", чи одно (інша річ, що правила є правила), аби тільки не "г"!
Цитата:
|
|
16.09.03, 20:54 | #5 |
old timer
На форуме с: 01.2003
Сообщений: 251
|
Едрiксон, в мене вникло таке питання, хоч i не зовсiм в тему: а тобi українська рiдна?
Просто я читаю твое есе, насолоджуюся :), але iнколи все ж таки менi здоються деякi твої вислови не зовсiм рiдними. От i гадаю: невже на чужинi, за вiдсутнiстю носителiв рiдної мови, я встигла так швидко її забути? :( |
16.09.03, 22:06 | #6 | |
Хранитель
На форуме с: 01.2003
Откуда: Москва
Сообщений: 262
|
Цитата:
Тож не хвилюйся - це не ти забула, це я ще не можу слушно висловлюватися українською :) |
|
17.09.03, 14:31 | #7 |
old timer
На форуме с: 01.2003
Откуда: Bielarus' - my Mirkwood!
Сообщений: 496
|
Дзякуй, Эдрыксан, вельмi цiкавы артыкул!
|
14.10.03, 01:26 | #8 |
Frozen
Сообщений: n/a
|
слушно
інтуїтивно, як автохтонний носій мови "слушно" тут не підходить, краще "правильно" чи щось таке
|
15.10.03, 11:24 | #9 |
youngling
На форуме с: 02.2003
Откуда: Йарда
Сообщений: 185
|
хобб?т
Ну,я знайшов однодумця-Тетяну Рязанову,в ?? статт?(у лютому 2003) зга- ду?ться саме "хобб?т".
|
16.10.03, 00:16 | #10 |
Frozen
Сообщений: n/a
|
"г" vs "х"
Отже, переважна більшість за "Хобіта", голосування "г" vs "х" можна й не влаштовувати. :)
|
16.10.03, 23:57 | #11 |
Хранительница
На форуме с: 11.2002
Откуда: Киев/Москва
Сообщений: 1 346
|
Я збираюся писати "хоббіт", а ви - як хочете. :)
|
Возможности | |
Вид | |
|
|
Новости | Кабинет Профессора | Каминный зал | Эсгарот | Палантир | Онтомолвище | Архивы Минас-Тирита | Гарцующий пончик | Подшивка | Форум | Гостевая книга | Карта сайта | Поиск | Кольцо | Свиридов |